Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

приставать как смола

  • 1 приставать

    пристать
    1) приставати, пристати, липнути, прилипати, прилипнути, братися, взятися до чого, чіплятися, учепитися до чого и чого, наліплюватися, наліпитися на що, (во множ.) поприставати, поприлипати, почіплятися, поналіплюватися. [Багатий брат вимазав усередині кружку медом, щоб пристало те, що міритимуть (Грінч.). Болото береться до коліс (Хотин. п.). Як приложиш до тіла, так і візьметься (Радомиш. п.). Смола прилипла до рук (Ум.). По плечах було нахвоськає так, що аж сорочка до тіла прилипне (Кониськ.). Підеш на базар, наліпиться болото на чоботи, - хоч ножем зчищай (Звин.)]. -стал ко мне, как банный лист - пристав (прилип) до мене як шевська смола до чобота, узявсь до мене смолою, узявся (причепився) як реп'ях, реп'яхом узявся, причепою причепився, сльотою узявся (прив'яз);
    2) (присоединиться) приставати, пристати, прилучатися, прилучитися, (примкнуть) привернути, причалитися до кого, до чого, (во множ.) поприставати, поприлучатися до кого, до чого. [Ні до кого не пристає і до себе не приймає (Стор.). Хтось стиха завів пісню, до нього пристав ще один голос (Коцюб.). Сила людей привернулась до українства (Рідн. Край)];
    3) (привязаться, неотступно следовать) приставати, пристати, ув'язуватися, ув'язатися, ув'язнути, уплутуватися, уплутатися до кого и за ким, присотатися, присікатися, прикасатися, присахатися до кого, учепитися до кого и за ким, причепитися до кого, нав'язуватися, нав'язатися на кого; срв. Привязаться 2. [Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене (Метл.). Я пішла до них, а внучок уплутався за мною й собі (Новомоск. п.). Де не взялась собака в біса - чи з-під воріт, чи із-за ліси - присікалася, аж вищить (Гліб.). Раз прийшлось йому йти уночі вулицею, а відьма нав'язалась на його собакою (Драг.)];
    4) (надоедать кому; не давать покою, придираться) в'язнути, прив'язнути до кого, нав'язнути, в'язатися до кого, настирюватися и настирятися, (осою) лізти в вічі кому, (привязаться) чіплятися, причепитися до кого, учепитися до кого и кого, начепитися на кого, сікатися (н. вр. сікаюся, -каєшся…), присікуватися, присікатися до кого, сикатися (сичуся; -чешся…), скіпатися, прискіпатися до кого, наскіпуватися, наскіпатися на кого, присіпатися, присукатися до кого, накасатися на кого, навратитися на кого, ушняпитися до кого; срв. Привязываться 3. [Чого до мене в'язнеш, мов злий дух? (Грінч.). Та що це вона прив'язла до мене? (Васильч.). Чого нав'яз? (Коцюб.). Вередує та настиряється, як морочлива та настирлива дитина (Н.-Лев.). Найперше до Масі вчепилась: то ти, каже, вкрала (Свидн.). Мовчи! чого ти вчепилась душі моєї (Коцюб.). Та ну-бо годі! Чого ти причепився до його? (Грінч.). Чого ви, - каже, - начепились на мене (Тесл.). Вона як буде сікатися до тебе, то ти возьми груші і розсип (Рудч.). Присікався, як оса (Номис). Так і сичуться до нас, як чмара та (Г. Барв.). Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову загнав? (Новомоск. п.). Чого це ти на парубка наскіпався? (Мирн.). Чого це він до мене присіпався? (Осн. 1862). Накасається на вас, як чорт на грішну душу (Козелец.). Навративсь, як собака (Манж.). Чого ти до мене вшняпився? (Липовеч.)]. Не -вай ко мне! - не в'язни, не лізь, не чіпляйся до мене! не клопочи (не мороч) мені голови! -вать, -тать к кому с требованиями, с просьбами, чтоб… - напосідати(ся), напосісти(ся) на кого, налягати, налягти, наполягати, наполягти на кого, щоб…, узятися до кого, намагати на кого, намагатися, намогтися, щоб… [Вона знає, що аби напосіла на батька, то чого хоче - того й доможеться (Мова). Люди напосідаються на мене: скликай громаду (Кониськ.). Що ти, причепо, налягаєш на мене? (Гр.). Чого се вони на мене намагають? (Кониськ.). Тепер уже наполягла, щоб купив їй оте бринькало (Мова). Раз пропала на степу в чумаків сокира; до їдного всі взялись: «Ти та й ти, псявіра» (Рудан.). Діти дуже намагались, щоб і їх узяти на храм (Грінч.)]. -стать к кому с ножём к горлу - з короткими гужами до кого приступити;
    5) (о болезни) приставати, пристати, прилипнути до кого, чіплятися и чіпатися, учепитися (диал. чепитися) кого, причепитися до кого, начепитися на кого, прикидатися, прикинутися, підкинутися, підсахнутися. [Щоби не чіпалися вроки чи дитини, чи худобини (Етн. Зб. V). Вже на кого начепиться ця погань, не скоро одчепиться (Звин.)];
    6) (к берегу) приставати, пристати, причалювати(ся), причалити(ся), привертати, привернути (до берега), (во множ.) поприставати, попричалювати(ся), попривертати (до берега); срв. Причаливать. Пароход -стаёт по пути в трёх местах - пароплав пристає дорогою в трьох місцях;
    7) (останавливаться) ставати, стати де, у кого, причалювати, причалити до кого. [Причалив до старого знайомого, щоб і Антося тут поставити, і самому перебути (Свидн.)];
    8) -стать кому, безл. (быть приличну кому) - пристати, личити, випадати, подобати кому (що робити). [Насамперед, як пристало порядному подорожному, подавсь він до коршми (Коцюб.)]. Не -стало - не пристало, не личить, не випадає, не подоба(є) (чого робити); см. Подобает, Приличествовать. [Сидіть дома на покої не пристало козакові (Боров.). Якось то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)];
    9) -стать кому и к кому (быть к лицу) - личити, пасувати кому и до кого, бути до лиця кому. К нему усы не -стали - йому вуса не до лиця, йому вуса не личать. -стало, как к корове седло - пристало, як свині наритники;
    10) (выбиться, из сил) приставати, пристати, (о многих) поприставати. [Ой став коник приставати (Метл.). Моєму миленькому волики пристали (Чуб. V)].
    * * *
    несов.; сов. - прист`ать
    1) (к кому-чему) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти (до кого-чого); ( прилипать) прилипа́ти, прили́пнути и прили́пти и поприлипа́ти (до кого-чого); ( о липких и красящих веществах) бра́тися, узя́тися (чого); ( о болезнях) чіпля́тися, вчепи́тися и причепи́тися (до кого)
    2) (назойливо преследовать, обращаться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( цепляться) чіпля́тися, причепи́тися; несов. чіпа́тися; ( придираться) присі́куватися и сі́катися, присі́катися
    3) ( присоединяться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( прибиваться) прибива́тися, приби́тися и поприбива́тися
    4) (на время где-л.) пристава́ти, приста́ти, става́ти, ста́ти
    5) ( о судах) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( причаливать) прича́лювати, прича́лити и поприча́лювати
    6) (несов.: быть к лицу) бу́ти до лиця́
    7) (несов.: оказаться подходящим, соответствующим) ли́чити
    8) ( уставать), диал. пристава́ти, приста́ти и попристава́ти

    Русско-украинский словарь > приставать

  • 2 киш гай пижедылаш

    (Каври:) Рвезе-влак тый дечет лӱдыт, а ӱдыр-влак киш семын пижедылыт. Н. Арбан. (Каври.) Ребята боятся тебя, а девушки пристают как смола.

    Идиоматическое выражение. Основное слово:

    киш

    Марийско-русский словарь > киш гай пижедылаш

  • 3 киш семын пижедылаш

    (Каври:) Рвезе-влак тый дечет лӱдыт, а ӱдыр-влак киш семын пижедылыт. Н. Арбан. (Каври.) Ребята боятся тебя, а девушки пристают как смола.

    Идиоматическое выражение. Основное слово:

    киш

    Марийско-русский словарь > киш семын пижедылаш

  • 4 пижедылаш

    пижедылаш
    -ам
    многокр.
    1. цепляться, зацепиться за что-л.

    Шӱргынам вичкыж укш-влак лупшат, йолна вондереш пижедылеш. В. Иванов. По нашим лицам хлещут тонкие ветки, ноги цепляются за кусты.

    2. приставать к чему-л.

    (Палагий:) Мелнам эре салмаш пижедылеш. А. Волков. (Палагий:) Блины у меня всё время пристают к сковороде.

    3. прилипать, приклеиваться, липнуть к чему-л.

    Тыште, чиялтыме ӱстембалне, кагаз але пеш пижедылеш. В. Косоротов. Здесь, на крашеном столе, бумага ещё сильно пристаёт.

    Шем рок ботинкеш киш гай пижедылеш. «Ончыко» Чернозём, как смола, прилипает к ботинкам.

    4. схватываться, сцепляться; вступать в драку

    Куатше уке, пижедылеш. Тыгайлан пинчакетым кушкедыктенат. П. Корнилов. Сил нет, а цепляется. Такому ты позволил порвать свой пиджак.

    5. перен. приставать, привязываться к кому-л.

    Эчан уке шеҥгеч Веруш дек Вачук уэш пижедылаш тӱҥалын. Н. Лекайн. При отсутствии Эчана Вачук опять стал приставать к Веруш.

    – Эй, тый! Молан ӱдырамаш деке пижедылат? – Миклай шыде йӱк дене йодо. Г. Чемеков. – Эй, ты! Зачем пристаёшь к женщине? – сердитым голосом спросил Миклай.

    6. перен. придираться к кому-чему-л.

    – Йӧра, шомаклан огына пижедыл. В. Колумб. – Ладно, не будем придиратьтся к слову.

    Марийско-русский словарь > пижедылаш

  • 5 льнуть

    к кому
    1) горнутися, пригортатися, тулитися, хилитися, липнути, (ласкаться) ластитися, лащитися до кого. [Коли-б літа вернулися, то-б і хлопці горнулися (Номис). Оце тобі, горобчику, так не вчись, до чужої голубоньки не тулись! (Гліб.). Всі його люблять, всі до його липнуть (Котл.). Хиляться до тих, хто значніший (Крим.)]. -нуть всей душою - душею горнутися. [Горнувся до них душею (Єфр.)]. Язычком то берёт, а к делу не -нёт - на словах, як на цимбалах, а на ділі, як на балабайці (Приказка);
    2) (назойливо приставать) приставати, прилипати, липнути, в'язнути. [Одну покинув та до другої липнеш? (Єфр.)]. -нёт, как банный лист - в'язне, як шевська смола.
    * * *
    1) ( липнуть) ли́пнути; ( лепиться) ліпи́тися; (прислоняться, прижиматься) тули́тися, притуля́тися, мног. попритуля́тися; ( припадать) припада́ти
    2) (нежно прижиматься, ласкаться к кому-л.) горну́тися, пригорта́тися, тулитися, притуля́тися, хили́тися, припада́ти; ли́пнути
    3) ( подольщаться) ла́щитися, лести́тися, ла́ститися, підла́щуватися, підле́щуватися; прилеща́тися, приле́щуватися

    Русско-украинский словарь > льнуть

См. также в других словарях:

  • ПРИСТАВАТЬ — ПРИСТАВАТЬ, пристать к чему, прилипать, льнуть, липнуть. Глина пристает к мокрому, а масляная замазка не пристанет. Колевина пристает к колесу, тяжела езда. Блин пристал к сковороде, пригорел, припекся. К тебе репьи, смола пристала. По саже, хоть …   Толковый словарь Даля

  • докучать — ▲ донимать ↑ с, просить докучать (# вопросами). докучливый. докучный. допекать. назойливость. назойливый пристающий с просьбами. навязываться. навязчивый. неотвязчивый. неотвязный. напрашиваться (# в гости). набиваться (# в друзья). увязаться.… …   Идеографический словарь русского языка

  • навязываться — Вызываться, набиваться, напрашиваться, предлагать свои услуги, приставать. Навязывается со своими услугами. От него отбою нет. Пристал как смола (муха, банный лист). Как оса лезет в глаза. На парней я не вешаюсь . Некр. .. Ср. вверять, набиваться …   Словарь синонимов

  • Вторая поездка в Судан —         Во второй раз собирался я ехать в страну черных , не обращая внимания на то, что ее адский климат едва не уморил меня в первую поездку. Я предпринимал это путешествие с весьма смешанными чувствами и никак не мог отделаться от различных,… …   Жизнь животных

  • БРАНЬ - ПРИВЕТ — Смола не вода, брань не привет. Зачем было мне (тебе, ему) на свет народиться! Лучше б тебе не родиться! Друг ситный, решетом (не) прогрохан. Так бы тебя Бог любил, как ты меня любишь! Чего не видал? Что позабыл тут? Твой бы приговор, да тебе же… …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Торговля — (теория). Под Т. разумеют промысловую деятельность, имеющую целью преодолевать препятствия, разделяющие производителей и потребителей во времени и пространстве. Это определение (Ван дер Боргт) шире общепринятого, по которому Т. заключается в… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Масляные лаки — Содержание 1 Общие сведения 1.1 Виды лаков в зависимости от применяемого растворителя …   Википедия

  • Папины дочки — Папины дочки …   Википедия

  • Паяние* — способ соединять металлические части посредством более легкоплавкого сплава, приставшего в расплавленном состоянии и потом затвердевшего. Геродот свидетельствует, что П. железа было изобретено Главком из Хиоса (около 600 лет до Р. Х.)… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Паяние — способ соединять металлические части посредством более легкоплавкого сплава, приставшего в расплавленном состоянии и потом затвердевшего. Геродот свидетельствует, что П. железа было изобретено Главком из Хиоса (около 600 лет до Р. Х.)… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»